Немає пташок, місто мертве?

Вранці прокинулася під цвірінкання горобців. Спіймала себе на думці, коли була в Лимані там не було жодного птаха, не було цвірінькання горобців. Місто напів зруйноване, десь вщент, десь в жилому домі між вікнами діра від снаряду, десь дах. Згадую вночі прилетіла ракета в 300 метрах від нас, російський окупант руйнує місто вщент. Там ще живуть люди, не їдуть. Здебільшого люди живуть там завдяки військовим, бо військові купують продукти, речі... Але як там можна жити...

Одного разу коли ми були з хлопцями в Лимані на відпочинку після ноля, й нам тре було вже знов виїзжати на позиції, в нас ще залишалося трохи залишків їжі. Макарони, трохи солодощів.

Прийняли рішення, те що нам не потрібно, те що зайве, роздати пенсіонерам та матірям з дітьми.

Допомогу приймали по різному, хтось з дякою, хтось зі сльозами та дякою, хтось з подивом, хтось сказав що тільки військові й допомагають, а хтось зі злобним видом та шиплячи дякую.

Одна жіночка вже пожилого віку, беручи допомогу плакала та просила захістить нас, не йдіть з міста...

Але птахи, в місті не було пташок...