По волнам моей памяти, чи піду я захищати країну другий раз?
Згадала за службу, сука як же накрило, згадала все від беспредела командирів до приходів НУРСів, градів, та танкових снарядів по позиції.
Згадалось речове забезпечення, котрого блять не було все покупала сама, частина дала термуху, берці флісову кофту, носки та штани, каску, автомат, бронік. Зимній бушлат я вже покупала за свій кошт. Амуніцію РПС за свої, підсумки, спальний мішок, карімат, нажопник. Весняну та літню форму за свій кошт, обув також. Згадалась волонтерка, з якої до нас попадали крохи. Згадались помиї котрими нас годували на БРках (де блять сух пай був?)
Згадала як одного разу нам на нуль не дали сух паїв в загалі на троє суток. (Січень місяць прокляті кремінні ліси)
Згадала як по нам хуярив танк, по нашій позиції й орки не зупинялись поки всіх нас не зробили 200-300 (я тоді була 300 поранення та контузія) А командир сука, все казав спостерігайте. Просто снарядів не було навіть для міномета щоб прикрити взвод. (23й рік) Згадала як зібрали всіх кухарів, водіїв, медиків всіх кого могли та кинули в окопи бо ніким було виконувати бойове распорядження (частина з них звісно загинула, а медиків потрехсотило шо бат без медиків залишився). Згадалось як комбат долбоёб угандошив три роти як раз на пасху в 23му році.
Згадала як хлопці хто з позвоночними грижами, а хто з 4ю стадією геморою так й не дочекалися ВЛК й мед. допомоги й пішли в СЗЧ (самовільне залишення частини) та стали злочинцями по закону, хоча до цього рік, півтора воювали як слід. Як командири кормили їх завтраками що от скоро прїдете, та кидали їх на нуль. Згадала як всіх хто повинен був їхати на ВЛК (військова лікарська комісія) відправили під Бахмут, більшість загинули. Перший раз з 20 вийшло 4 Другий раз з 70 вийшло 25.
По волнам моей памяти блять....
Далі
Тема рекрутинга...
"Нещодавно Генштаб змінив правила, визначивши список з кількох десятків підрозділів так званого пріоритетного комплектування, і лише для цих підрозділів відношення мають працювати гарантовано. Цей список секретний і змінюється, і люди, подаючись на вакансію, не знають, чи обрана ними частина належить до пріоритетних. А якщо не належить, з ТЦК чи навчального центру солдата можуть відправити куди завгодно.
Пояснення цього рішення просте: Генштабу не подобається, що, наприклад, у Третій штурмовій бригаді чи "Вовках да Вінчі" не бракує охочих, а до багатьох інших частин, які потребують поповнення, не хочуть йти. Тому, мовляв, треба "тимчасово" гребти всіх рекрутів куди нам потрібно, а колись пізніше поширимо обов’язкову дію відношень на решту частин."
Вододимир В'ятрович ©
Занавес сука...
Як епілог.
Я не проти служити та захищати свою країну.
Але солдати в армії це раби, без прав. А їхні командири царі та боги з безмежною владою над ними...
Командири завжди пиздять та ніколи не кажуть правду по оперативній обстановці на позиціях, завжди кажуть там все тихо, а там пекло блять!!!
Знаючи все, чи піду я захищати країну в другий раз?
Хай це залишиться риторичим питанням...
